Закликаємо відповідально ставитися до своєї безпеки та носити на одязі світловідбивальні елементи (флікери), коли надворі темно. Водіям буде легше помітити вас, а діти бачитимуть добрий приклад для наслідування.
Також не забувайте тримати малечу за руку, коли йдете вздовж проїжджої частини дороги та переходите її.
Дотримуйтеся правил безпеки і бережіть себе!
Найкращий метод виховання – власний приклад!..
Батьки, повинні це знати!..
Подкаст для батьків “Хороших батьків не блокують”
#stop_sexтинг завершив цикл подкасту “Хороших батьків не блокують”, який вже прослухало понад 105 000 слухачів. Мета подкасту – полегшити життя батькам та дати відповіді на найпоширеніші запитання про безпеку дітей в інтернеті. Цього місяця ми говорили про таке: чи нормально, коли батьки активно діляться фото та відео дитини в соцмережах (Епізод 8), що робити, якщо дитину переслідують в інтернеті (Епізод 9), про життя дітей у світі онлайн-ігор (Епізод 10). А всі 10 епізодів можна послухати тут.
https://stop-sexting.in.ua/adult/podkasty/
Eпізод 1: Моя дитина побачила війну
Корисні гайди для батьків
Громадська організація #stop_sexтинг запустила серію корисних гайдів для батьків, що охоплюють теми онлайн-ігор та стрімів, загроз під час онлайн-ігор, ігрові консолі, екранний час та витрати онлайн.
https://stop-sexting.in.ua/adult/korysni-materialy/
Чому сучасні діти не вміють вчитися, не вміють чекати і насилу переносять нудьгу https://www.istoriyi.com/1090/?fbclid=IwAR3hgWRX-j2MZl0UvhC7d6SuLtejUH0VpqBJ3BJ9YuQHf_wPl1ZkBTgal5k
Понад 50 ресурсів: пісні, мультфільми, казки, ідеї для дітей молодшого віку українською мовою
Щоб переглянути – перейдіть за посиланням: https://texty.org.ua/fragments/110231/ponad-50-resursiv-pisni-multfilmy-kazky-ideyi-dlya-ditej-molodshoho-viku-ukrayinskoyu-movoyu/?src=main&fbclid=IwAR19J-eeKUv0O5k6svk2RSHyQfO0YvUZx03bXv7qE-xYCSXw88cS_tlGbyI
Шкільні прогули погрожують батькам учнів штрафом
Шановні батьки! За останні роки склалася доволі сумна статистика невідвідування дітьми школи без поважних причин, погана поведінка учнів під час навчання, грубість, невихованість та неповага до вчителів. На жаль, дуже часто батьки не йдуть назустріч вчителям та працівникам соціальних служб у вирішенні названих проблем. Мотивують просто: «це ваша робота, ваші проблеми, ваша відповідальність і ви цим переймайтеся». Говорячи так, вони забувають про власну відповідальність і власний обов’язок, як перед дітьми, так і перед державою.
У випадку коли школяр, який не досяг повноліття, пропускає заняття без поважної причини протягом 10 навчальних днів підряд з невідомих або без поважних причин, навчальний заклад невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та працівникам соціальної сфери таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.Батькам прогульника буде загрожувати адміністративна відповідальність
За Кодексом України про адміністративні правопорушення, «ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Стаття 150 Сімейного Кодексу України вказує, що батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Зважаючи на вищенаведене, зрозуміло, що забезпечення відвідування навчальних занять та отримання загальної середньої освіти дітьми є обов’язком батьків, а не бажанням. Тільки власним належним вихованням та співпрацею із вчителями та суб’єктами соціальної роботи можна позбутися сумної статистики невідвідувань школи та покращити якість навчання дітей.
Батьки повинні розуміти, що освіта насамперед потрібна їхнім дітям. І чи знадобиться вона в майбутньому чи ні, це також вирішувати не батькам. Діти, підростаючи, починають дивитися на світ під іншим кутом, мають власні наміри і плани щодо влаштування подальшого життя. І нікому іншому не дано це передбачувати, а шкільні роки не повернеш, і освіта, здобута в школі, ніколи не стане зайвою.
Дуже корисна інформація для батьків чиї діти навчаються у початковій школі
Та відеоролик для дітей, що робити коли почули сигнал повітряної тривоги:
!!! Варто прочитати!!!
Що ще нам потрібно, щоб поглянути правді в очі?
Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
Ні, це не вина школи і системи!
Так, якби боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям!
Що не так:
Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
Замість цього діти мають:
Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні!
Як це виправити?
Поради батькам «Безпека під час карантину»
Презентация Microsoft Office PowerPoint
Джерело: https://vseosvita.ua/library/poradi-batkam-bezpeka-pid-cas-karantinu-233548.html?rl=16519&fbclid=IwAR2z22qOAPTN9BeakToO18GGeKL9unpKkJJgKWxj0WCIBxwAlp8AjE3bKhc
Gepostet von Таня Ігнатюк am Sonntag, 22. März 2020
Рекомендації ????батькам дітей з ООП під час карантину
?Дітям та підліткам з інвалідністю та комплексними порушеннями розвитку в період карантину складно, вони відчувають тривогу та паніку. Їх безпечний режим дня зруйнувався. Батьки розуміють, що самоізоляція важлива для зменшення ризику інфікування, бо в них є доросла частина — свідомість.
?Дітям незрозумілі терміни «коронавірус», «інфікування», «самоізоляція». Вони не усвідомлюють всі процеси, бо реагують підсвідомо і їх безпечне середовище перетворюється на небезпечне.
?Батькам треба заспокоїти дітей, підтримати і створити умови, які допоможуть адаптуватися до нового режиму.
10 рекомендацій для батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку від Наталя Гладких, психологині та керівниці інклюзивних проєктів “Бачити серцем”.
? Зробіть період їх життя безпечним
Створіть режим дня, який має схожі елементи попереднього режиму. Режим дня можна намалювати разом із дитиною, зліпити, приклеїти певні предмети на плакат, розкласти предмети-символи у коробочки. Плакат із режимом дня має залишатися в кімнаті дитини та постійно бути в роботі, зранку. Батьки таким чином зможуть розкласти раціональні елементи та структурувати їх певними малюнками чи предметами.
? В одному дні мають бути постійні види діяльності
Різноманітні види діяльності мають зацікавити дитину та переключити зі страху на спокій. Але мають бути і постійні види діяльності, які будуть повторюватися в конкретний час щоденно. Ними можуть стати прийоми їжі, заняття з мамою чи конкретні ігри. Це надасть спокій та впевненість в тому, що буде завтра.
? Ігри з усією родиною як щоденний ритуал
Ігри дають безпеку на підсвідомому рівні, бо вся родина збирається разом, вся родина є силою. Можуть бути рухливі ігри, настільні, логічні чи тілесні. Головне, щоб ритуал зберігся в конкретний час і частину доби, наприклад ввечері. Так дитина також розуміє, що всі у безпеці.
? Емоційні вибухи мають переростати в емоційну тишу
Якщо дитина не справляється зі страхом чи панікою, необхідно її заспокоїти. Бути поруч, обіймати, витирати сльози, поїти водою чи чаєм, зігрівати ковдрою, спокійним голосом розповідати про емоції і про те, що це нормально їх відчувати (таке промовляння допомагає і батькам залишатися спокійним і реагувати з «холодною головою»), натискати на тіло дитини, визначаючи її кордони, мугикати звуки ммм, ннн для заспокоєння, тримати за руку, співати на вушко улюблену пісеньку. В цей момент батьки є тою свідомою частиною для дитини, якої у неї немає.
? Розповідайте про коронавірус.
Такі бесіди мають бути кожного дня для всіх дітей, які є в родині. Навіть, якщо ви думаєте, що дитина не розуміє, все одно розповідайте про цей вірус і про те, що зараз всі вдома. Вчителі, куратори, реабілітологи, тренери — всі важливі для дитини люди зараз не працюють, а сидять вдома. Відповідайте на різні питання, навіть безглузді питання є маркером того, що дитина хвилюється. Коронавірус можна малювати, ліпити, вирізати з картону, журналів для того, щоб дати уявлення дитині та матеріалізувати його. Складайте казки чи історії про нього. Важливо, щоб у цих історіях були правила, як поводитися під час нього: мити руки, дезінфікувати їх, надягати маску тощо.
? Тренуйте правила безпеки при коронавірусі
Вчіть дітей правильно мити руки та дезінфікувати їх. Якщо дитина не може одягнути медичну маску, навчіть її. Починайте з маленьких кроків: спочатку дитина пограється маскою, далі можна її перенести з місця на місце, одягти на голову чи руки, намотувати шарф на обличчя, граючись, показати як дорослий носить маску. Цей навик не сформується за один день, особливо у гіперчутливих дітей. Але необхідно спробувати.
? Займайтеся вдома
Дитина, яка навчалася до карантину, тяжко переносить відміну занять, бо це були систематичні сталі острівки, які вона мала. Зробіть такі острівки вдома. Постійно закріплюйте їх, внесіть у режим дня більшість занять, які були до карантину.
? Свіже повітря на балконі чи біля вікна
Заплануйте в режимі дня вихід на балкон. Нехай це буде той самий ритуал одягання та перевзування і похід на балкон, якщо немає змоги та можливості вийти на вулицю. Свіже повітря та сонечко необхідні для дитини. Якщо немає балкону, то відчиняйте вікно і нехай в квартирі стане прохолодно, тепло вдягніться.
? Зустрічайтеся з учителями в онлайні
Дорослі люди для дитини з комплексними порушеннями, з якими вона почувала себе в безпеці та спокої, є важливими для неї. Чути їх голос та бачити важливо для дитини. Влаштуйте онлайн-зустрічі по Skype, ZOOM чи зателефонуйте їм.
? Не сваріть себе за бруд в квартирі чи небажання вчитися, читати книжки
Дорослі мають великий градус тривоги та страху. А страх штовхає нас виживати в будь-якій ситуації і задовольняти фізіологічні потреби свої та дітей. Це є енерговитратним для будь-якої людини. Тому навчання, читання книжок, слухання вебінарів часом на останньому місці. Головне — фізіологічні потреби та здоров’я.
? Турбуйтеся про себе
Не забувайте. Спочатку маску на себе, а потім на дитину. Пам’ятайте, що діти добре відчувають емоції батьків, хоч інколи й не можуть сказати, але можуть показати власною поведінкою.?
ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?
Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.
Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?
Ось декілька порад.
- Обмежте контактилюдей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.
- Відслідковуйте свої почуття.Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте. Краще обговорити з дітьми почуття допоможуть такі книги: “Велика книга почуттів”, “Книга Від…до. Почуття: від суму до радості”, “Безліч емоцій. Що означає кожна?”та ігри: емоційний кубик, емоції на магнітах, меморі емоціїї, гра-розвивайка Емоції.
- Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину.Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
- Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.
- Організуйте дітям ігрову діяльність.Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.
Ігри, щоб не забути букви та цифри – Твінс АБЦ, гра Грайливі сови, гра з маркером Жирафчик, дошка-вкладка «Цифри», дерев’яна іграшка половинки «Рахуємо до 10», дошка-вкладка Алфавіт, Математична пробірка, Гра для вивчення таблички множення “Спіймай горобця”.
Настільні ігри на розвиток мислення – Кольорики, різноманітні пазли, головоломки, магнітний танграм, математичний планшет, Кольорові жабенята, Шкарпетки рукавички, гра Ку-ку-рі-ку Будь першим, ігри меморі, Лимонади.
Розважальні ігри – магнітна гра “Торт”, гра настільна з липунами (Монстроманія), Сковорідки, Хто Я, Дженга, Мафія, Докумекай, Асоціації, Мімікю, Кривляки, Базікало (вірю-не вірю), гра Не прогав.
Ігри для найменших – Гра з мішечком «Звіробуc, ігри з прищепками, Комбінатор, Пазли-двійнята «Лічба», пальчиковий театр “Тваринки”, шнурівки, балансири, сортери, пазли-половинки, ігри на липучках, пірамідки, мозаїка, овочі та фрукти з полімерної глини, помпони, картки Домана, різноманітні сенсорні коробки.
Активні ігри – ходулі, м’ячики, фітболи, килимки з каменями, боулінг.
- Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми,в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо.
- Підтримуйте свій ресурс.Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.
Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися якщо вони не здійсняться.
Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!
Для українських школярів запустили щоденну трансляцію відеоуроків: де дивитися
В Україні запускають щоденну трансляцію уроків для дистанційного навчання школярів
Телеканал «Рада» та YouTube-канал Міністерство освіти і науки України та науки України із 17 березня запускають щоденну трансляцію безкоштовних відеоуроків та онлайн-курсів. Про це повідомляється на сторінці ВРУ в Фейсбуці.
Онлайн-уроки будуть саме за тими дисциплінами, які потрібні для складання цьогорічного ЗНО:
— українська мова та література;
— англійська мова;
— історія;
— математика;
— біологія.
Канал Міносвіти доступний за посиланням https://bit.ly/2TVIujS.
Канал Рада дивитися можна за посиланням https://bit.ly/3b54nCZ.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО КОРОНАВІРУС!
Що таке КОРОНАВІРУС та як убезпечити себе…
Gepostet von Таня Ігнатюк am Montag, 2. März 2020
Gepostet von Таня Ігнатюк am Montag, 2. März 2020
Це важливо!
Gepostet von Таня Ігнатюк am Montag, 29. Oktober 2018
Як вивчити уроки без стресу. Поради батькам
http://dityinfo.com/vihovannya-ditini/yak-vivchiti-uroki-bez-stresu_-poradi-batkam.html
Як допомогти дітям у досягненні успіхів
https://childdevelop.com.ua/articles/develop/1305/
8 мультфільмів, які навчають дитину толерантності http://www.empatia.pro/8-multfilmiv-yaki-navchaut-dytynu-tolerantnosti/?utm_campaign=shareaholic&utm_medium=facebook&utm_source=socialnetwork
З днем матері привітали школярі усіх матусь флешмобом https://drive.google.com/file/d/0B2cOSYCfSAY_UjZPOE91UC1HSDg/view?usp=sharing
5 порад батькам школярів, які готуються до ЗНО
Наближається час шкільних іспитів, частина яких у учнів 11 класів буде проходити у формі ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання). Найважливіше – результати ЗНО не тільки з’являться в шкільному атестаті, а й будуть зараховані як бали під час вступу до вищих навчальних закладів України.
Не наганяйте страху перед ЗНО
Як і будь-який іспит, ЗНО – це завжди випробування, але не останнє і не найважливіше в житті. Налаштуйте дитину на те, що у нього все вийде. Не залякуйте його – це не підвищує мотивацію учня, а тільки створить додаткові емоційні складності. Демонструйте свою впевненість в його можливостях. Поясніть, що будь-який результат ЗНО прийнятний для вас. Потрібно пояснити дитині, що вихід є з будь-якої ситуації. Адже кінцева мета батьків – не отримати атестат з високими оцінками, а підготувати дитину до самостійного життя.
Розкажіть про свою безумовну любов
Ніколи не можна переконувати дітей у тому, що їх цінність визначається оцінками. Дитина повинна бути впевнений в тому, що він потрібен батькам, що вони його люблять. Напередодні ЗНО скажіть дитині про це «зайвий» раз. Пам’ятайте, що спокій і впевненість батьків передається і дитині.
Допоможіть дитині розробити бізнес-план підготовки до ЗНО
Запропонуйте випускнику разом розробити проект або бізнес-план підготовки до тестування: скільки завдань потрібно виконувати в день, щоб залишався час на улюблені заняття і відпочинок. Коли у дитини з’явиться відчуття, що він контролює себе і може поставити мету і досягти результату, він перестане хвилюватися. Ситуація стане передбачуваною і контрольованою.
Скорегуйте тактику поведінки під час ЗНО
Поясніть дитині, що для хорошого результату не обов’язково відповісти на всі питання тесту. Набагато ефективніше буде дати повні відповіді на ті питання, в яких він повністю впевнений, ніж витрачати час на переживання з приводу невирішених завдань. Проконтролюйте, щоб дитина повністю усвідомлювала, що на тестування неможна проносити шпаргалки, мобільні телефони або інші пристрої – якщо їх виявлять, буде негайна дискваліфікація.
Допоможіть дитині з’явитися на ЗНО в хорошій фізичній формі
Напередодні іспиту дитина обов’язково повинна відпочити і як слід виспатися. Простежте за цим. Як показують результати експериментів, безсонна ніч напередодні іспиту тільки погіршить самопочуття учня, знизить концентрацію під час тестування і, відповідно, погіршить результат. Також не можна приходити на іспит голодним. Навіть якщо від хвилювання дитина не хоче їсти, легкий сніданок необхідний. А з собою дайте йому, крім обов’язкової пляшки води в прозорій пляшці, шоколадку – глюкоза стимулює роботу мозку.
І просто побажайте дитині удачі і впевненості в собі!
Як дітям отримати ідентифікаційний код
http://dity.ogo.ua/child/yak-dityam-otrimati-identifikatsiyniy-kod/
Чому діти ненавидять школу і що з цим робити?
http://childdevelop.com.ua/articles/school/350/
Як батьки можуть підтримати підлітка
http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/3215/
Не мучмо дітей: як швидко вивчити табличку множення
http://teacher.at.ua/publ/ne_muchmo_ditej_jak_shvidko_vivchiti_tablichku_mnozhennja/33-1-0-20985
Батьківські збори “Безпечний інтернет” (перейти за посиланням) http://www.myshared.ru/slide/1144470/
10 причин, чому варто віддати дитину до Пласту
https://docs.google.com/document/d/1ct94uH_FgDG60qrGpAsF1Y9AORd5SwDji7OTKzef2BM/edit?usp=sharing
Десять золотих правил виховання
Які батьки не мріють про те, щоб їхні чад зростали здоровими, щасливими і, звичайно, вдячними? Та далеко не всі досягають заповітної мети. Інакше давно зникла б горезвісна проблема батьків і дітей. Як же правильно виховувати своїх нащадків? Ось поради американського психолога Віктора Кляйна.
- Стимулюйте інтелект дитини
Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дошкільника на 25—30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50—80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).
- Формуйте у дитини самоповагу
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації…
- Навчіть дитину спілкуватись
Для цього необхідні щонайменше п’ять таких чинників:
- щира любов батьків (породжує почуття захищеності);
- доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів);
- зовнішня привабливість дитини, а особливо — підлітка (одяг, манери);
- обґрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);
- хороший запас слів (як інакше спілкуватися?)
Стежте за тим, щоб дитина не перетворилася на «телемана»
Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читання, корисну
домашню роботу.
- Виховуйте відповідальність і порядність
Слід робити це не лише за принципом «что такое хорошо и что такое плохо», а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться з батьків до однолітків.
- Привчіть дитину пишатися своєю сім‘єю, шанувати її традиції
- Живіть у хорошому оточенні
Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні
орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.
- Будьте вимогливими
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім’ях, де до них висували високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю — не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.
- Привчайте дитину до праці.
Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими й потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переконається, що йому багато чого під силу
- Не робіть за дітей те,що вони цілком зможуть зробити самі
І запам’ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч — як друг, а не як бос, дитина, можливо, довірить вам свою «страшну таємницю» і прислухається до вашої поради.
Інформація для батьків
10 фраз, які вчителі хотіли б сказати батькам
Пам′ятка для батьків
Що повинні виконувати батьки, щоб попередити зараження грипом дітей:
- особистим прикладом виховувати у дітей дотримання правил особистої гігієни та ретельно їх виконувати;
- обмежувати перебування дітей у місцях масового скупчення людей;
- носити двошарову марлеву пов′язку або разову маску, міняти її кожні 4 години;
- мити руки з милом протягом 20 секунд;
- споживати харчові продукти з високим вмістом вітамінів, або вітамінні та інші препарати, що підвищують захисні сили організму;
- якщо немає алергічних проявів, давати мед та інші продукти бджільництва, цибулю, часник, чорну редьку, хрін, трав′яні чаї;
- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку відразу ж після використання потрібно викидати;
- змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю або олійним настоєм часнику з цибулею.
Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити батьків негайно звернутися за медичною допомогою:
- скарги на сильний головний біль;
- прискорене або ускладнене дихання;
- синюшність навколо рота, інших шкірних покровів;
- поява на тілі крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі;
- висока температура тіла;
- відмова від пиття;
- важко розбудити дитину, відсутня її реакція на звернення;
- надмірне збудження або поява судом;
- поява блювання, часті рідкі випорожнення;
- відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.
Що робити, якщо дитина захворіла на грип:
- залишити вдома;
- покласти в ліжко і негайно викликати лікаря;
- розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою;
- виділити індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
- одягнути двошарову марлеву пов′язку або разову маску;
- мити руки з милом після кожного контакту з хворою дитиною;
- провітрювати приміщення декілька разів на добу;
- робити вологе прибирання приміщень оселі з використанням дезінфікуючих засобів;
- давати хворій дитині пити багато рідини до приходу лікаря (сік, негазована вода, морс, компот тощо).
Заповіді Марії Монтессорі для батьків
Всі ми родом з дитинства.
У дитинстві закладаються основи всього: характеру , сприйняття світу , особистості в цілому. Марія Монтессорі сформулювала короткі заповіді – нагадування для батьків. Вони прості , але якщо вдуматися в кожну з них – це багатотомна мудрість в декількох словах. Якщо Ви будете хоча б раз на рік перечитувати цей список , то взаємини з дітьми можуть вийти на якісно новий рівень, а дитина виросте більш розвиненою і гармонійною особистістю.
- Дітей вчить те, що їх оточує.
2. Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
3. Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
4. Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.
5. Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.
6. Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.
7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
8. Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.
9. Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.
10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.
11. Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненість у собі.
12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
13. Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.
14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
Як навчити дитину вчитися?
Навчання в школі – один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як в соціально-психологічному, так і фізіологічному плані.
Змінюється усе життя дитини : усе підкоряється навчанню, школі, шкільним справам і турботам. Це дуже напружений період, передусім тому, що школа з перших же днів ставить перед учнем цілий ряд завдань, не пов’язаних безпосередньо з його досвідом, вимагає максимальної мобілізації інтелектуальних і фізичних сил.
Щоб зберегти у дитини бажання вчитися, прагнення до знань, необхідно навчити його добре вчитися. Усі батьки мріють, щоб їх діти добре вчилися. Але деякі батьки вважають, що, віддавши дитину до школи, можна полегшено зітхнути: тепер усі проблеми, пов’язані з навчанням, повинна вирішувати школа. Звичайно ж, школа не відмовляється від своїх обов’язків. Ця справа не лише школи, але і батьків. Ми, учителі, пояснюємо дітям прийоми роботи, а як засвоїла дитина ці прийоми як вона їх використовує і чи використовує взагалі, залишається поза увагою учителя. А у батьків є повна можливість проконтролювати свою дитину. Вони можуть надати ту допомогу, яку не може зробити учитель.
Особливе значення в цьому випадку має співпраця батьків і вчителя, узгодження їх дій. Ще К.Д. Ушинський говорив, що саме на початковому етапі навчання батьки повинні максимально опікати своє дитя. Їх завдання – навчити правильно вчитися. Тому питання “Як допомогти дитині добре вчитися” я виношу на батьківські збори. Зусилля сім’ї і школи у вирішенні цієї проблеми – єдині.
Допомога дітям має бути ефективною, грамотною і повинна йти в трьох напрямах:
– організація режиму дня;
– контроль за виконанням домашніх завдань;
– привчання дітей до самостійності.
1. Організація режиму дня. Організація режиму дня дозволяє дитині:
v легше впоратися з учбовим навантаженням;
v захищає нервову систему від перевтоми, тобто зміцнює здоров’я.
У 20% школярів погане здоров’я – причина неуспішності. Тому привчайте дітей до дотримання режиму дня; раціональному харчуванню; домагайтеся, щоб вранці дитина виконувала ранкову гімнастику; займалася спортом; бувала на свіжому повітрі не менше 3,5 години.
Точний розпорядок занять – це основа будь-якої праці. Необхідно включати в режим дня щоденне виконання домашніх обов’язків (купівля хліба, миття посуду, винесення сміття і так далі). Їх може бути трохи, але треба, щоб діти виконували свої обов’язки постійно. Привченій до таких обов’язків дитині не доведеться нагадувати, щоб вона прибрала свої речі, вимила посуд і так далі .
Абсолютно необхідно, щоб в режим дня було включено щоденне читання книг. Бажано в один і той же час. Учень, що добре читає, швидше розвивається, швидше опановує навички грамотного письма, легше справляється з рішенням завдань. Добре, якщо ви проситимете переказати, що прочитала дитина (розповідь, казку). При цьому дорослі зможуть виправити мовні помилки, неправильно вимовлені слова. Таким чином, діти вчитимуться виражати свої думки.
Важливе питання в організації режиму дня – це організація дозвілля. Важливо не залишати дитину без нагляду, а дати можливість займатися улюбленою справою у вільний від навчання час. Особливу увагу слід приділяти перебуванню на свіжому повітрі (до 3,5 ч. у день), адже у дітей велика потреба в русі. У групі – 1,5-2 ч. Удома – 1,5-2 ч.
Необхідно правильно організувати сон. Денний сон – 1 година. (Якщо дитина не спить, перезбудилася, нехай полежить, послухає казку.) Лягати спати треба о 21 годині. Хороший, спокійний сон – це основа здоров’я.
Потурбуйтеся, щоб після вечері дитина не перезбуджувалася, не дивилася “страшні фільми”, не грала в шумні ігри. Усе це відіб’ється на сні, на самопочутті дитини.
Добре прогулятися перед сном 30-40 хв. Якщо дитина спить, стежте, щоб голосно не звучав телевізор, радіо. Погасіть світло, говоріть тихіше.
Часто батьки йдуть на поводу у дітей, миряться з капризами дитини : діти беруть участь в«застольях», лягають пізно спати. Це неприпустимо. Тут треба проявити твердість. Ви повинні пам’ятати, що тепер у вас учень, і не заважати йому.
Часто батьки не помічають, що заважають дітям: голосно розмовляють, включають телевізор. Іноді батьки роблять за дітей уроки. В цьому випадку страждає моральність. Діти звикають до брехні і лицемірства.
Ви не повинні забувати, що в силу вікових особливостей школярі погано перемикаються з одного виду роботи на інший. Наприклад, сяде дитина малювати, батьки посилають в магазин. Треба дати час на перемикання. Інакше внутрішнє небажання може супроводжуватися грубістю. Запам’ятайте: всяке необгрунтоване перемикання з одного виду роботи на інший може виробити погану звичку: не доводити справу до кінця.
2. Напрям допомоги – контроль за виконанням домашніх завдань. Контроль має бути систематичним, а не від випадку до випадку і не обмежуватися питаннями:
– які відмітки?
– чи виконав уроки?
Після ствердної відповіді батьки займаються своїми справами, не контролюючи дітей. Деякі батьки не контролюють дітей взагалі, пояснюючи це нестачею часу, зайнятістю. В результаті діти не засвоюють матеріал, роботи виконуються недбало, брудно, пропуски починають накопичуватися, що може привести до інтелектуальної пасивності дитини. Вона не розуміє питань учителя, відповідей товаришів. Їй стає не цікаво на уроці, вона не намагається розумово працювати, а небажання напружуватися подумки переростає в звичку, тобто розвивається інтелектуальна пасивність. Що приводить дитину до небажання вчитися.
Тому допомога дітям повинна виявлятися своєчасно. Інакше пропуски в знаннях накопичуватимуться, а ліквідовувати їх потім буде просто неможливо. Тобто контроль має бути постійним, щоденним, особливо в початковій школі.
Якомога більше вимогливості до дітей і якомога більше поваги. Контроль має бути ненав’язливим і тактовним. На перших порах маленький учень потребує вашої допомоги, в тому, щоб і нагадати йому про уроки і навіть, можливо, посидіти поряд з ним, поки він їх зробить. Ці перші його шкільні кроки надзвичайно важливі: від них залежить, можливо, усе його шкільне життя.
Дуже важливо контролювати не кінцевий продукт їх праці, а сам процес. Тобто важливо не просто проконтролювати результат роботи, а проконтролювати як дитина виконувала цю роботу, допомогти здолати труднощі в роботі.
Добре якби ви цікавилися:
v що вивчала дитина сьогодні в школі;
v як воназрозуміла матеріал;
v як вона може пояснити, довести ті дії, що виконувала.
При роботі з дітьми важливо не натаскувати їх в окремих уміннях і навичках, а учити їх роздумувати самостійно, аналізувати, доводити, звертаючись до вас за порадою і допомогою. Контроль – це організація допомоги для ліквідації якихось пропусків, труднощів. Для молодших школярів характерно, що вони спочатку щось роблять, а потім думають.
Тому необхідно привчати дітей до планування майбутньої роботи.
Наприклад, розв’язуючи задачу:
v прочитати задачу, уявити, про що говориться;
v коротко записати умову, схему;
v пояснити, що означає кожне число, повторити питання задачі;
v подумати, чи можна відповісти на питання задачі; якщо ні, то чому;
v скласти план розв’язку задачі;
v перевірити розв’язок;
v записати розв’язок в зошит.
Виконуючи вправу з мови:
v повторити правила;
v прочитати завдання до вправи, повторити, що треба зробити;
v прочитати вправу і виконати усі завдання усно;
v виконати завдання письмово;
v перевірити роботу.
Дуже важливим моментом є вироблення звички до неухильного виконання домашніх завдань :
v яка б погода не була;
v які б не йшли телепередачі;
v чий би день народження не відзначався.
Уроки мають бути виконані, і виконані добре. Виправдання невиконаним урокам немає і бути не може. Для вироблення цієї звички, треба, щоб батьки з повагою відносилися до навчання – як важливій і серйозній справі. Дуже важливо, щоб дитина сідала за уроки в один і той же час.
Спеціальні дослідження показали, що фіксований час занять викликає стан схильності до розумової роботи, тобто виробляється установка. При такому настрої дитині не треба долати себе, тобто зводиться до нуля тяжкий період втягування в роботу.
Якщо немає постійного часу занять, то ця установка може не виробитися і формуватиметься уявлення, що приготування уроків справа не обов’язкова, другорядна. Важливим є і місце виконання роботи. Воно має бути постійним. Ніхто не повинен заважати учневі. Дуже важливо займатися зібрано, в хорошому темпі, не відволікаючись на сторонні справи.
У дітей бувають два приводи відволікання :
перший привід – гра: дитина втягується в гру непомітно для себе. Приводом може служити залишена іграшка;
другий привід – діловий: шукає олівець, ручку, підручник.
Чим більше відволікань, тим більше витрачається часу на виконання домашнього завдання. Тому необхідно встановити чіткий порядок: лінійка, олівець, ручка – ліворуч; підручник, зошити, щоденник – праворуч.
У молодших школярів є звичка виконувати роботу упівсили. Начебто не відволікається, але думки течуть ліниво, постійно уриваючись, повертаючись назад. Дуже важливий темп роботи. Працюють добре ті, хто працюють швидко. Тому дитину треба обмежувати в часі (ставити годинник).
Якщо спочатку ви сидите поряд з дитиною, ви повинні підбадьорити його: “Не квапся, дитинко. Дивись, яка гарна буква вийшла. Нумо ще одну постарайся, щоб ще краще вийшло”. Це, звичайно, допоможе їй в нелегкій роботі, навіть просто зробить її веселіше. Якщо ви будете дратуватися, якщо кожне виправлення виводитиме вас з себе, дитина зненавидить ці спільні заняття.
Тому наберіться терпіння і не нервуйте. Але якщо вже дуже погано дитина виконала завдання, то потрібно, щоб вона переробила його на аркуші і вклала в зошит, не для оцінки, а для того, щоб вчителька бачила, що дитина старалася, і з повагою віднеслася до його праці.
Одне з головних завдань “сидіння” поряд з сином або дочкою – стежити за тим, щоб вони ні в якому разі не відволікалися під час роботи, І цього можна домогтися навіть від самої незібраної дитини, якщо,що сидять поруч мама або тато ввічливо і спокійно повертатимуть її до роботи.
Найважче даються нашим дітям навички письма. Тут вас можна заспокоїти, що в наше століття каліграфічне письмо не найголовніше і що, якщо ваша дитина володіє мовою, то, врешті-решт, нехай пише не так вже красиво, і не потрібно його за це терзати. Важливо привчити його писати чисто, дотримуючись полів, обов’язково без виправлень.
Знову-таки з виховних міркувань: людина повинна робити усе красиво, рішуче усе. Допоможіть же своїй дитині в цьому добрим словом і своєю присутністю. І ви не пошкодуєте про згаяний час: він принесе свої плоди.
Виникає питання, а коли ж залишати дитину наодинці з уроками? Робити це треба якомога раніше, але не різко, а поступово. Затягнути процес цього “сидіння” теж шкідливо. Такі діти, які роблять уроки тільки з ким-небудь з дорослих, ніколи не зможуть виконати доручену їм справу. При розумній допомозі і системі контролю діти привчаються виконувати уроки в один і той же час, поступово навчаться розподіляти час самостійно.
3. Напрям допомоги – привчання до самостійності. При перевірці домашніх завдань не поспішайте вказувати на помилки, нехай дитина знайде їх сама, не давайте готової відповіді на їх питання. При виконанні домашніх завдань не треба підміняти школяра в роботі; діти не вчаться думати і чекають підказки. У цьому діти дуже хитрі і знаходять способи “змусити” працювати за себе. Учіть дітей виділяти учбове завдання, тобто дитина повинна ясно уявляти, які навички і знання повинна опанувати, щоб зуміти виконати те або інше завдання. Виділяючи кожного разу учбове завдання на прикладі тільки що засвоєного матеріалу, ми сприяємо тому, щоб дитина навчилася сама бачити його і в новому матеріалі, і в тому, який ще тільки підлягає засвоєнню.
Тому, надаючи школяру допомогу, дорослі не повинні забувати, що головне все-таки не в тому, щоб здолати ту або іншу трудність, а в тому, щоб на прикладі кожного окремого випадку показувати, як взагалі потрібно долати труднощі у навчанні і привчати дітей до все більшої і більшої самостійності.
Успіхів вам! Усе у вас вийде!
Як навчити дитину писати без помилок?
Уміння чітко і грамотно висловлювати свої думки – це важливо. З того моменту, як дитина починає писати свої перші букви в прописах, школа і батьки намагаються навчити його писати правильно, без помилок. Але комусь вдаються складні мовні звороти, а комусь важко написати без помилок навіть найпоширеніші слова. Як же навчити дитину писати без помилок?
Часто можна почути про поняття «природньої грамотності». Але грамотність – це не те, що можна передати у спадок, з чим можна або народитися, або ні. Грамотність – це навик і для придбання цієї навички необхідно докласти чимало зусиль.
Батьки і правильність їхнього мовлення грають важливу роль в тому, як в майбутньому буде писати їх дитина Адже основа грамотності дитини закладається разом з розвитком його мови. Тому, якщо вдома прийнято говорити на «суржиком», слова спотворюються, а читання книг не в пошані, то чи можна сподіватися, що дитина буде писати без помилок?
До речі, книга – це важливий помічник для освоєння досвіду правопису. Дитина багато разів зустрічає якийсь написане в книзі слово і запам’ятовує його – спрацьовує зорова пам’ять. Пізніше, коли це ж слово потрібно буде написати в диктанті або в творі, дитина з легкістю його відтворить. Адже ніхто не замислюється, як правильно пишеться слово «вода», «хліб». Ці слова ми щодня вживаємо в своїй промові, бачимо їх на етикетках продуктів або на рекламних щитах. Навіть першокласник знає, що молоко – це все-таки «молоко», а не «малако» або «молако», тому що він бачив цей напис на пакетах з молоком сотні разів.
У будь-якій мові є багато слів, написання яких не підпорядковується загальним правилам. Ці слова треба просто знати. Тому дитині потрібно частіше пропонувати літературу, в якій такі слова зустрічаються.
Якщо дитина диктанти пише добре, правильно, але при переписуванні тексту то тут, то там робить помилки – скоріше за все,винна неуважність. Це може означати, що дитину щось відволікає під час письма , заважає йому зосередитись. Тому, коли дитина готує домашні завдання, батьки повинні забезпечити йому максимально зручні і спокійні умови для занять. А, значить, ніяких телевізорів, комп’ютерів, галасливих ігор!
Розвивати уважність і пильність дитині допоможуть спеціальні навчальні ігри. Можна запропонувати дитині невеликий текст, в якому йому необхідно буде підкреслити, наприклад, всі літери «А». Потім завдання ускладнюється: підкреслювати потрібно вже не одну, а кілька букв. Таким чином, дитина навчитися уважніше читати текст.
Дитині, яка робить помилки при списуванні слів з дошки або з книги, можна порадити промовляти слова пошепки. Адже тоді в роботу включається ще й слухова пам’ять, яка допоможе дитині згадати як правильно пишеться потрібне слово .
Як навчити дитину добре писати диктанти? Практика, практика і ще раз практика! Кілька абзаців з улюбленої книги, хорошого журналу, диктант із спеціального збірника – це допоможе школяреві відпрацювати навик написання диктантів. До того ж, часто причиною помилок в диктантах служить страх. Постійні «тренування» позбавлять дитину від цього страху.
Інструкція
1. Перше основне правило – не вказуйте дитині на неправильний варіант написання. Чисто з психологічної точки зору ваша фраза «Тут пишеться не« б », а« п »» буде сприйнята як стверджувальна, у підсвідомості у дитини відкладається, що писати щось треба було саме «б».
2. Давайте школяру завдання з читання вголос. Найчастіше проблеми з грамотністю виникають у тих, хто страждає порушенням аудиального сприйняття. Чим більше дитина читає вголос, тим більше він починає бачити структуру мови.
3. Читайте самі вголос. Навчіть його виділяти в тексті на слух спочатку пропозиції, потім слова і лише після цього переходьте до вивчення складів і звуків. Наша система освіти довгий час діяла у зворотному напрямку – від окремого до загального. Зазвичай починають навчання письма з вивчення звуків, потім складів і лише після цього вивчають слова і пропозиції. Це не зовсім правильно.
4. Проводьте диктанти. У шкільному підручнику буває цілком достатньо практичних вправ. Читайте чітко. Чим молодша дитина, тим повільніше диктування. Спостерігайте за тим, як дитина пише. Якщо ви бачите, що він вимальовує невірну букву – відзначте, що тут пишеться буква «а» або «о». І знову, не говорите неправильний варіант. Нехай дитина знає тільки правильне написання.
5. Один відомий методист Тихомиров розробив дуже ефективну методику, яка допомагає багатьом педагогам успішно боротися з неписьменністю школярів. Чисто практично ця теорія полягає в наступному: запропонуйте дитині прочитати довільний текст не так, як ми зазвичай говоримо, а буквально – так, як пишемо. Цей прийом називається орфографічним читанням. Не потрібно боятися, що дитина стане завжди говорити так, як читає. Він цілком усвідомлює, що те, як ми пишемо, відрізняється від того, як ми говоримо. Дитині треба розбити слова на склади і промовляти слова, виділяючи їх складові частини, але робити це потрібно досить швидко. При виконанні цієї вправи у дитини задіюються відразу три види пам’яті: моторна, слухова і зорова.
6. Використовуйте для такого читання лише твори класиків, видані солідними видавництвами. Ймовірність того, що при цьому ви натрапите на спочатку неграмотний текст, дуже мала. Практикуйте орфографическое читання регулярно, особисто присутній при занятті. Якщо ви чуєте, що дитина прочитав не так, як пишеться (наприклад, не корова, а карів), то м’яко поправте його і попросіть знову прочитати слово. Не змушуйте дитину займатися занадто довго. До 10 років достатньо 10-15 хвилин, після – більше 15 хвилин.
Корисні поради
Деяким дітям допомагає переписування текстів. Дайте своїй дитині влітку завдання переписувати кілька сторінок з твору класика. Якщо все літо школяр буде приділяти цьому заняттю по 15 хвилин, то вже до 1 вересня в його грамотності відбудуться значні позитивні зрушення.
Дитячі журнали України: що читати?
Попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди, в Україні на даний момент видається більше 70 видів дитячих журналів та газет всеукраїнського рівня. Зараз вони здатні задовольняти вимоги найпримхливішого читача. Тематична різнобарвність і поліграфічна якість дитячих видань, яскравість та виразність художнього оформлення приваблюють малих читачів та їх батьків.
Як зорієнтуватись батькам у такому потоці дитячої періодики ? І взагалі, чи потрібно купувати періодику дітям, адже можна купувати та читати книги. Але поряд з читанням книг, в наш час дитяча періодика здатна замінити дитячі енциклопедії, задачники, розмальовки, адже багато журналів особливу увагу звертають саме на розвиток інтелекту дитини, його творчих здібностей.
Кожен дитячий журнал має свою аудиторію, яка визначається її віком. Тому спочатку розглянемо дитячі журнали за віковими категоріями, на які вони розраховані.
Для наймолодших серед найбільш популярних згадаємо найстаріший журнал України «Малятко», далі – «Пізнайко від 2 до 6», «Мамине сонечко», «Ангелятко», «Ангеляткова наука», “Колобочок” та «Вінні та його друзі».
Наступні дві категорії ми умовно поділили на такі: «для старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (5-9 років)» та «для молодшого та середнього шкільного віку (від 7 до 12 років)». Але, як бачимо, ці категорії дійсно умовні, адже все залежить від індивідуального рівня розвитку дитини. Отже, для 5-9 річних можемо купити або передплатити журнали «Пізнайко від 6», «POSNAYKO», «Маленька Фея та сім гномів», «Чарівна принцеса», «Маленький Розумник», «Професор Крейд», «Стежка», «Казковий вечір», «Умійко», «Яблунька», «Чарівна казка», «Мишка топтыжка» (російськомовну), «Апельсин» (російська та українська мова), «Веселі картинки», та інші.
Якщо у вас росте молодший школяр або трохи старша дитина, то радимо такі періодичні видання: «Велика дитяча газета», «Зернятко», «Джміль (дітям: живопис, музика і література)», «Вулик», «Котя», «Мурзилка (російською мовою), «Шкільний журнал» (є варіант російською мовою), «Колосок», «В мире животных» (російською мовою), «Чудеса и приключения – детям» (російською мовою), «Ухтышка» (російською мовою), «Коллекция идей» (російською мовою).
Для підлітків можемо згадати журнали «Однокласник» («ОК»), «Пригоди» та «Країна знань».
Щоб обрати саме той журнал, який підійде вашій дитині, варто знати, що дитяча періодика ділиться й за основним напрямом викладення матеріалу: пізнавальні, розважальні, навчальні, культурологічні та науково-популярні.
До пізнавальних відносяться всі видання, що мають переважно пізнавальний зміст. Тематика таких газет і журналів вельми розмаїта. Більшість найпопулярніших серед дітей журналів і газет подають потрібну інформацію через гру, адже гра – найприродніше заняття для малечі. Серед таких видань згадаємо журнали “Пізнайко”, “Професор Крейд”, “Умійко”, “Веселые идейки”, “Малятко”, “Стежка”, “Ухмалыш”, “Велика дитяча газета”.
На сучасному ринку періодики для дітей чимало видань розважального характеру: діти люблять розважатись і читати про розваги та заради розваги (особливо це стосується дітей середнього шкільного віку). Причиною виникнення багатьох розважальних видань і стало те, що редакторам легше розважити дитину, аніж навчити й виховати. Такі журнали – це здебільшого ще один спосіб використати вільний час дитини, зацікавити її ненадовго коміксом, або кросвордом.
Навчальні видання покликані насамперед допомогти дитині у навчанні. Чисто навчальних видань в Україні видається небагато, один із найвідоміших “Posnayko” (для дітей віком 4–8 років, що вивчають англійську мову). Також є журнал для тих, хто вивчає англійську мову, наприклад, «POSNAYKO» та «English4U».
Особливим у межах виду навчальних видань є тип релігійного журналу. Нині він набуває особливої популярності. Такі журнали прагнуть навчити дитину “релігійної грамоти”, дати їй духовну освіту (журнали “Ангелятко”, «Зернятко»).
Основа кожного номеру видань культурологічного характеру – художній матеріал, вітчизняна, світова класика та фольклор. Це – “Яблунька”, “Джміль”, «Барвінок», “Чарівна казка”.
До науково-популярних видань віднесемо «Колосок», «Країну знань» та видання типу «Юний натураліст», «Юний технік України», «Юний моделіст-конструктор» та інші.
Цим оглядом дитячої преси ми намагались зорієнтувати батьків у великій кількості дійсно якісних видань для дітей, спонукати вас до використання кращих журналів у вихованні та навчанні малят. Але, крім цього, читання дитячого журналу може перетворитись для вас у можливість додаткового, незапланованого часу спілкування з вашою дитиною. Навіть тепер, коли моя донечка уміє читати сама, новий номер її улюбленого журналу «Стежка», за традицією, завжди читаємо разом. Ці хвилини незабутні, я не пропустила б їх нізащо у світі.
Маріанна Пайда, http://ditvora.com.ua/dityachi-zhurnali-ukrajini-shcho-chitati
Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання?
Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тиждень-другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.
- Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
- Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
- Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує усі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу в тому, аби дитина переконалася, що вона дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
- Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу в тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи. Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?