Протидія булінгу

Національна дитяча “гаряча” лінія

консультації з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.
Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 16:00.

  0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)

  Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:  0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

Нормативно-правові документи, законодавчі акти України щодо протидії булінгу (цькуванню)

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text
  2. Закон України «Про освіту»  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
  3. Рекомендації МОН щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»  від  18 грудня 2018 року №2657-VIII. https://bit.ly/3hUcrtS
  4. Лист від 11.02.2019  № 08-13/669 – Про  алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів насильства, у тому числі булінгу щодо дітей 

Лист МОНУ від 14.08.20 № 1/9-436 Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) https://bit.ly/31P8yki

Наказ про проведення в навчальному закладі просвітницьких-профілактичних  заходів з формування безпечного освітнього середовища та запобігання булінгу, мобінгу   у 2023-2024 навчальному році (можна переглянути запосиланням нижче)⇓⇓⇓   https://docs.google.com/document/d/1qzekC9diLaTont-ivLWrEPVjTYuaisb4/edit?usp=sharing&ouid=114118541554477017279&rtpof=true&sd=true

Комісія з розгляду випадків булінгу 

  • Літвінчук І.Г., директор школи – голова комісії;
  • Сівицька Г.Д., заступник директора школи з виховної роботи – заступник голови комісії;
  • Станіславська Л.І., практичний психолог– секретар комісії;
  • Харчос Ю.В., соціальний педагог – член комісії;
  • Ігнатюк Т.М., педагог-організатор – член комісії;
  • голова Ради школи (за згодою);
  • представники  служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім´ї, дітей та молоді (за згодою).

План заходів щодо запобігання та протидії булінгу у Великоомелянському ліцеї на  2023/2024 н.р.

№ з/п Заходи Термін виконання Відповідальний  
Нормативно-правове та інформаційне забезпечення попередження насильства та булінгу  
1. Підготовка наказу «Про запобігання булінгу (цькування) у закладі освіти» Останній тиждень серпня Директор
2. Наради з різними категоріями працівників з питань профілактики булінгу (цькування):  педагогічний колектив; технічний персонал. Перший тиждень вересня Адміністрація
3. Обговорення та прийняття правил поведінки в класах, оформлення правил Вересень Класні керівники, старости класів

(8–11 класи)
4. Організація механізмів звернення та встановлення інформаційних скриньок для повідомлень про випадки булінгу (цькування) Вересень Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники
5. Створення (або оновлення) розділу про профілактику булінгу (цькування) і розміщення нормативних документів на сайті закладу освіти Вересень Відповідальний за роботу сайту школи
6. Підготовка буклету з нормативними документами з профілактики булінгу (цькування) в освітньому середовищі для педагогів Жовтень Адміністрація, практичний психолог,

Класні керівники
7. Підготовка методичних рекомендацій для педагогів:

· з вивчення учнівського колективу;

· з розпізнавання ознак насильства різних видів щодо дітей

 Жовтень Практичний психолог
8. Оформлення тематичного стенду Жовтень Соціальний педагог
9. Підготовка тематичних буклетів, колажів  за участю старшокласників Листопад Практичний

психолог,

класні керівники
10. Перевірка інформаційної доступності правил поведінки та нормативних документів з профілактики булінгу (цькування) Листопад ЗДзВР
11. Інформаційна акція для старшокласників Грудень Практичний психолог
12. Виступи на  батьківських зборах з профілактики булінгу (цькування) в учнівському колективі Лютий Практичний психолог, соціальний педагог
Робота з вчителями та іншими працівниками закладу освіти
13. Проведення навчальних семінарів для вчителів щодо запобігання булінгу (цькування) та заходів реагування Осінні канікули Практичний психолог
14. Інструктивні наради з питань профілактики булінгу (цькування) з технічним персоналом Листопад ЗДзВР
15. Тренінг для вчителів щодо запобігання булінгу (цькування) у закладі освіти Зимові канікули Практичний психолог, соціальний педагог
16. Співбесіда з класними керівниками за результатами діагностики класного колективу За результатами кожної чверті  (цькування)

Практичний психолог, соціальний педагог
17. Консультування класних керівників психологом, соціальним педагогом з проблемних ситуацій. Впродовж навчального року Практичний психолог, соціальний педагог
Робота з учнями  
18. Проведення тренінгів для старшокласників з розвитку навичок спілкування та мирного вирішення конфліктів Впродовж року Психолог  
19. Імітаційна гра для молодших школярів (1-4-й класи) «Якщо тебе ображають» Жовтень Класні керівники  
20. Тиждень толерантності Листопад Класні керівники  
21. Імітаційна гра для учнів середніх і старших класів «Розкажи про насильство» Грудень Класні керівники  
22. Конкурс плакатів проти насильства Березень Педагог-організатор  
Робота з батьками  
23. Тематичні загальношкільні батьківські збори Жовтень Директор  
24. Підготовка пам’ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей, заходи захисту та надання допомоги дітям Жовтень Практичний психолог, соціальний педагог  
25. Тематичні батьківські збори в класах Грудень Класні керівники  
26. Проведення консультацій психолога з питань взаємин батьків з дітьми Упродовж року Психолог, класні керівники  
Моніторинг освітнього середовища закладу освіти  
27. Самооцінка закладу освіти за показниками безпеки, комфортності, інклюзивності 2 рази на рік Адміністрація школи, колектив закладу  
28. Анонімне анкетування учнів 5-11-го класів про випадки булінгу (цькування) у школі Грудень Психолог  
29. Діагностика стосунків у закладі освіти. Анкетування учнів та вчителів. Лютий Психолог, соціальний педагог  
30. Аналіз інформації за протоколами комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти Щомісяця ЗДзВР  
31. Підготовка звіту про виконання заходів про виконання плану заходів з запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти Травень-червень ЗДзВР  

 

 

ПОРЯДОК

подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в закладі освіти

Загальні питання

  1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
  2. Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу(цькуванню).
  3. Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники та педагогічні працівникизакладу та інші особи.
  4. Заявник забезпечує достовірність та повноту наданої інформації.
  5. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

  1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти керівнику закладу.
  2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).
  3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладу отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
  4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто керівник закладу або його заступник.
  5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
  6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
  7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
  8. Розгляд Заяв здійснює керівник закладуз дотриманням конфіденційності.

Відповідальна особа

  1. Відповідальною особою призначається працівник закладу освіти з числа педагогічних працівників.
  2. До функцій відповідальної особи відноситься прийом та реєстрація Заяв, повідомлення керівника закладу.
  3. Відповідальна особа призначається наказом керівника закладу.
  4. Інформація про відповідальну особу та її контактний телефон оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.

Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування)

  1. За результатами розгляду Заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб.
  2. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові поясненнята матеріалиу сторін.
  3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
  4. Комісія створюється наказом керівника закладу.
  5. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.
  6. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними актами.
  7. Якщо Комісія визначила що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей.
  8. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
  9. Рішення Комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
  10. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службу у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
  11. Батьки зобов’язанівиконувати рішення та рекомендації Комісії.

Терміниподання та розгляду Заяв

  1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування),а також подати Заяву.
  2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
  3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дативидання рішення про проведення розслідування.
  4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату, але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
  5. Керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

ПОРЯДОК

реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі

Загальні питання

  1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
  2. Цей Порядок визначає процедуру реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі.

 

Реагування на доведені випадки булінгу

  1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувалавипадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, керівник закладу:
  • повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послугздобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).
  1. Заходиздійснює соціальний педагог у взаємодії з практичним психологом закладу освіти та затверджуються керівником закладу.
  2. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

 

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

  1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

“Стаття 173. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку”.

 

Директору

Великоомелянського  ліцею

Літвінчук І.Г.

____________________________________,

(ПІБ, учня/учениці _ класу)

який(-а) проживає за адресою

____________________________________

____________________________________

(контактний телефон)

 

 

ЗАЯВА

Я, _______________________________________________________, повідомляю про випадок булінгу (цькування), учасником (свідком) якого я є, що стався

___________________у (на)_________________________________,а саме:

             (дата, час)                      —————–                 (місце)     ———————————– 

(перерахувати види образ, цькувань, які були застосовані).

_______________________________________________________________

(розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування))

________________________________________________________________

________________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

_______________________________________________________________

Прошу допомогти у вирішенні  ситуації, що склалася.

 

 
____________

(дата)

 ____________

(ПІБ)

 _____________

(підпис)

 

 

Заява реєструється в журналі обліку заяв з розгляду випадків булінгу (цькування).

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

ЖУРНАЛ

реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування)

№ з/п Дата прийняття заяви Прізвище, ім’я, по батькові заявника

(здобувач освіти, батьки, законні представники, педагогічний працівник, інші особи)

 Контактна інформація заявника

(адреса проживання, телефон)

 Короткий зміст заяви Прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка прийняла заяву

 

ЖУРНАЛ

реєстрації рішень комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

№ з/п Дата засідання комісії Номер рішення Рішення та рекомендації комісії Прізвище, ініціали та посада членів комісії Підписи членів комісії

 

 

Керівник закладу:
1.Розглядає заяву про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;

  1. Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

  • Якщо комісія, створена для розгляду випадку булінгу (цькування),  визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, то керівник навчального закладу в обов’язковому порядку повідомляє про це  уповноваженим підрозділам:
  • Ювенальній поліції сектору превенції Рівненського відділу Національної поліції;
  • Службі у справах дітей Рівненського району.
  • Забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку
  • У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою.

 

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Національна дитяча “гаряча” лінія

консультації з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.
Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 16:00.

 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)

  

Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

«Маркери булінгу»

Що можуть зробити вчителі у протидії з булінгом?

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху додому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

Для успішної боротьби з насильством у школі:

  • Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.
  • Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.
  • Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
  • Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
  • Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
  • Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
  • Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
  • Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
  • Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.
  • Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

Булінг. Пам’ятка для батьків

Майже  в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.

Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
  • недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
  • деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
  • знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
  • високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
  • слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

словесні образи, глузування, обзивання, погрози;

образливі жести або дії, наприклад, плювки;

залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;

ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;

вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);

приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

  • неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
  • негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
  • неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
  • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Булінг. Пам’ятка для дитини

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «tobully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Насамперед нагадаю про Конвенцію ООН про права дитини. Цей особливий документ було прийнято 191 країною світу, Україною також!

Кожна дитина має право на життя

  • Усі діти є рівні у правах
  • Усі діти мають право на любов та піклування
  • Усі діти мають право на захист від усіх форм дискримінації
  • Усі діти мають право на збереження індивідуальності
  • Усі діти мають право вільно висловлювати свої погляди
  • Усі діти мають право на вільне спілкування

У цій Конвенції ще багато різних чудових положень, але тобі треба насамперед пам’ятати саме ці. Бо вони дають тобі право захищати себе у будь-яких обставинах та від будь-яких дій. Тоді, коли порушується твій спокій, коли тебе ображають, обзивають, принижують, застосовують фізичні дії або погрожують.

Пам’ятай, що ти маєш право захищати себе та свою гідність завжди. І коли це сварка з другом або якесь непорозуміння з однокласником, що буває часом у всіх. І коли негативна увага та дії щодо тебе тривають уже деякий час. Та якщо у першому випадку ти можеш вирішити проблему самотужки, то в другому тобі обов’язково потрібно звернутися за допомогою

Отже, перший крок у боротьбі з цькуванням – звернутися за допомогою. До кого? Насамперед до батьків. Якщо з деяких причин ти не можеш цього зробити, поміркуй, хто з дорослих може тобі допомогти. Це можуть бути старші брати або сестри, бабусі чи дідусі, хрещені батьки, родичи тощо. Тобто ті дорослі люди, яким ти довіряєш. Саме цьому дорослому потрібно розповісти усю твою історію. Від початку, від першої негативної дії щодо тебе. З усіма подробицями, як би не було соромно та гірко.

По-друге, ніякої самодіяльності. Якщо тебе цькують, діяти у відповідь треба законним шляхом. Усі учасники цих подій будуть відповідати за свої вчинки згідно з законом. Навіть діти, бо з 14 років вони вважаються частково дієздатними і можуть нести покарання за свої дії. В іншому випадку за дітей несуть відповідальність батьки. Тому намагайся не мститися або вирішувати проблему самотужки, як у кіно чи книжці. Твої необдумані дії можуть привести до небажаних наслідків. І знов таки, перед законом несуть відповідальність усі учасники конфлікту, і ти також.

Що ти можеш зробити корисного для себе в рамках закону – вести щоденник булінгу, поки ситуація вирішується. Тобто записувати, коли, хто і що робив тобі або проти тебе. Які свідки були довкола, хто чув та бачив ці ситуації. Це буде така собі добірка свідоцтв цькування. Деякі спеціалісти радять починати вести такий щоденник, як тільки ти помітив прояви цькування щодо себе. Але, як на мене, про це треба одразу казати «своїм» дорослим.

По-третє, як би тобі не було сумно, соромно або зле, не відмовляйся від допомоги психолога. Це той спеціаліст, який допомагає людям, що потрапили у важку ситуацію. Психолог допоможе розібратися в твоїх емоціях, яких дуже багато, вони усі різні і такі сильні, що це може лякати. Ця людина підкаже, як впоратися з негативним досвідом, що залишився після цькування. Допоможе врівноважити твій внутрішній стан. Навчить, як поводитися, щоб не допустити такої ситуації у подальшому, або як припинити цькування якомога раніше. Робота з психологом є конфіденційною. Тобто навіть батьки не будуть знати, про що ви говорите з психологом, без твого дозволу. Виняток – факти, що свідчать про загрозу твоєму життю.

Ще один важливий момент: якщо це можливо, не зустрічайся та не спілкуйся зі стороною кривдника без батьків або дорослих, які на твоєму боці. У таких ситуаціях, без свідків, можливі погрози або провокації, що можуть призвести до небажаних дій з твого боку.

Наступна порада – по можливості не відмовляйся від своїх інтересів поза школою. Тобто не кидай відвідування улюбленого гуртка або секції, підтримуй  домашні традиції, спілкуйся з друзями. Пам’ятай, школа – це не все твоє життя. Є ще багато місць, де тебе чекають, люблять та підтримують. А наші улюблені справи заряджають нас силою та дають наснагу.

Головне, що ти повинен пам’ятати завжди, – ти маєш право захищати себе, свою гідність та своє життя у будь-якій ситуації! Але захист – це не завжди відповідь на образу чи влучна здача у бійці. Іноді захистити себе – це заявити про своє невдоволення та дискомфорт, моральний чи фізичний. І чим раніше ти про це скажеш, тим легшими будуть наслідки. Не соромся просити поради або допомоги! Ти маєш право на це!